Сучасна американська письменниця Елізабет Гілберт – авторка світових бестселерів "Їсти, молитися, кохати", "Природа всіх речей" і "Місто дівчат" – у своїх творах тонко й щиро досліджує питання ідентичності, свободи вибору, жіночої суб’єктності та пошуку себе в патріархальному світі. Її книги відкривають внутрішній всесвіт героїнь, які кидають виклик очікуванням суспільства й сміливо обирають свій шлях. У цій добірці від Бібліотеки-філії № 7 зібрані твори, що змушують замислитись над тим, як змінюється роль жінки — і як жінка змінює себе і світ навколо.

"Місто дівчат" — це інтригуючий роман про жіночу сексуальність і свободу, про відвагу бути собою і право жити так, як тобі хочеться. А ще — історія дуже незвичайного кохання, на яке наклала свою тінь війна, та справжньої дружби, яку нелегко знайти, зрозуміти та оцінити, особливо в такому непростому і мінливому місті, як Нью-Йорк. Роман "Місто дівчат" починається 1940 року, коли дев’ятнадцятилітню Вівіан Морріс виганяють з престижного коледжу. Батьки відправляють доньку на Мангеттен до тітки — власниці невеликого, проте дуже ексцентричного театру. Несподівано для себе Вівіан опиняється у справжньому вирі довоєнного богемного життя. Знайомства із зірками, незвичайні театральні постановки, нестримний секс, ріки алкоголю і відчуття цілковитої свободи спершу заворожують та спокушають, а потім вибивають землю з-під ніг. І це лише початок шляху Вівіан довжиною в життя, який необхідно пройти, щоб зрозуміти: ти не мусиш бути хорошою дівчинкою, щоб бути хорошою людиною.

"Їсти, молитися, кохати" — надзвичайно щира розповідь жінки про духовне переродження і позитивні зміни у житті. Автор книги на власному прикладі довела, що навіть після найбільших криз можна не лише відновитися, а й відкрити в собі нові грані, можливості та рівні переживань. Героїня її роману – письменниця Ліз – розчарована у сімейному житті та зневірена в особистому щасті. Жінка втрачає головне: сенс та смак до життя. Аби набратися сил та повернутися до життя, Ліз вирішує подорожувати. На її шляху три країни: Італія, Індонезія та Індія. Там вона вчиться їсти зі смаком, молитися з відкритим серцем та кохати, наче вперше.

"Суворі чоловіки" — дебютний роман Елізабет Гілберт. Уже кілька поколінь між жителями двох маленьких островів триває ворожнеча за право ловити омарів у спільних водах. На цих землях діють свої закони і традиції, не підвладні прогресу чи впливу сучасності. Чоловіки заробляють на життя, жінки займаються домом та господарством. У кожного з острів’ян — своя історія, свої сімейні проблеми. Хтось мріє вирватися на велику землю, а когось — як головну героїню — навпаки, тягне на рідний острів. Вісімнадцятирічна Рут нехтує порадами рідних переїхати на материк і вступити до коледжу. Вона мріє продовжити справу своїх пращурів і займатися риболовлею. До того ж закохується у хлопця з ворожого острова, але сподіватися на примирення двох спільнот — марна справа. Проте Рут в особливий спосіб виборює право бути щасливою там, де її справжній дім, і встановлює свої правила гри у світі, де споконвіку все було скроєне за суворими чоловічими правилами.